Опис досвіду роботи

ДОСВІД РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ГАЙВОРОНСЬКОГО О.В.

      "Я не боюсь ще раз і ще раз повторювати:
      турбота про здоров'я - це найважливіша
      робота педагога. Від життєдіяльності,
      бадьорості дітей залежить їх духовне життя,
      світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, сили."

В.О Сухомлинський

      Пріоритетним завданням системи фізичного виховання у світлі
рекомендацій Національної доктрини розвитку освіти в Україні та в низці
дотичних державних документів і програм позначено формування
відповідального ставлення людини до власного здоров'я як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Таким чином, для забезпечення ефективного функціонування системи фізичного виховання школярів в умовах радикальної мінливості українського суспільства виникає гостра проблема пошуку новітніх оптимальних та ефективних систем фізичного виховання і оздоровлення молодого покоління. Адже саме фізичному вихованню відведено роль суспільного фактора адекватного реагування на порушення здоров'я школярів, дестабілізацію їхньої поведінки та зміну життєвих орієнтацій. Законодавчими актами України про освіту („Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту", Міжгалузева комплексна програма „Здоров'я нації" на 2012-2015 рр., Концепція фізичного виховання в системі освіти та ін.) передбачено пріоритетні підходи суспільства до реформування існуючої системи фізичного виховання всіх верств населення України.
      Сьогодні в школі гостро стоїть проблема збереження здоров'я учнів, і тому за напрямком до традиційної освітньої системи виділяють здоров'язберігаючі технології, які належать до групи педагогічних технологій на основі посилень соціально-виховних функцій освітньої установи.
      Здоров'язберігаючі технології - це технології, що не викликають у суб'єктів освіти специфічних захворювань: неврозів, дидактогенії, вигоряння особистості вчителя. Ці технології є природовідповідними, інтерактивними, такими, що мають потенціал оздоровлення.
      Поняття “здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження, зміцнення здоров’я учнів.
      Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:
      · сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
      · оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
      · повноцінний та раціонально організований руховий режим.
      Впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.
      Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи (О. Ващенко):
      - здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;
      - оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;
      - технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;
      - виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.
      Здоров’я людини – один із найважливіших показників економічного, соціального та морального благополуччя суспільства. Водночас сучасні соціально-економічні та екологічні кризи в країні зумовили значне погіршення здоров’я населення, особливо дітей.
      Проблема збереження, зміцнення та відтворення здоров’я особистості розглядається з різних наукових позицій у працях філософів, медиків, психологів, соціологів (М.Амосов, Г.Апанасенко, Г.Борисов, М.Віленський, О.Газман, М.Гончаренко, Г.Зайцев, Д.Ізуткін, В.Казначеєв, Ю.Лисицин, С.Попов, В.Петленко, А.Степанов, Т.Сущенко, Г.Царегородцев, А.Щедріна та ін.). Концептуальні основи здоров’язберігаючого виховання закладені в працях К.Бондаревської, І.Брехмана, Є.Бойченко, О.Дубогай, З.Малькової, Л.Новікової, Н.Полєтаєвої, М.Таланчука, Л.Татарнікової.
      Проблема збереження та зміцнення здоров'я населення й особливо дітей залишається однією з найбільш актуальних для держави.
      Ця проблема актуальна й для Заваллівського навчально-виховного об’єднання (Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів). Про це свідчить погіршення стану здоров’я учнів. Це свідчить про те, що учні віддають перевагу проведенню дозвілля, не пов`язаному з руховою активністю, а швидше вибирають комп`ютерні ігри, прослуховування музики, перегляд телепередач, спілкування з друзями. Таким чином, послаблюється природна потреба в рухах.
      Маючи проблему у відхиленні здоров’я учнів, я почав шукати нові підходи до збереження та зміцнення здоров’я дітей. Тому протягом п’яти років успішно впроваджую в процес фізичного виховання сучасні інноваційні технології: фітнес-джгути, петлі TRX, оздоровча атлетична гімнастика, дихальна гімнастика та інші, які дають змогу учням усіх медичних груп активно працювати на уроці. За цей час вже склалась цілісна система використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі за такими напрямками:
      · уроки з використанням фітнес-джгутів, та петель TRX;
      · використання оздоровчих програм для занять із учнями підготовчої та спеціальної медичної групи;
      · організація занять в позакласний час на секції пауерліфтингу;
      · підготовка та участь у змаганнях з пауерліфтингу;
      Результати впровадження в процес фізичного виховання сучасних інноваційних технологій (дані за 5 років):

Група здоров’я	2012-2013		2013-2014		2014-2015		2015-2016		2016-2017
	Кількість учнів -362		Кількість учнів -377		Кількість учнів -320		Кількість учнів   - 295		Кількість учнів - 295
	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
Основна	292	80,7	325	86,2	262	81,8	239	81	252	85,5
Підготовча	40	11	27	7,2	29	9,1	23	7,8	19	6,4
Спеціальна	19	5,2	17	4,5	24	7,5	22	7,5	19	6,4
Звільнені	11	3,1	8	2,1	5	1,6	11	3,7	5	1,7

      Фізичне виховання дітей і молоді України є важливим компонентом гуманітарного виховання, спрямоване на формування у них фізичного та морального здоров’я, удосконалення фізичної і психічної підготовки до ведення активного життя, професійної діяльності та захисту Батьківщини.
      Система фізичного виховання дітей і молоді України базується на принципах індивідуального й особистісного підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого застосування різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення.
      Стратегічними цілями фізичного виховання дітей і молоді є формування у них фізичного, морального та психічного здоров’я, усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, розвитку інтересу й звички до самостійних занять фізкультурою та спортом, набуття знань і умінь здорового способу життя.
      Фізичне виховання дітей і молоді реалізується через фізкультурну освіту, фізичну підготовку, спортивне тренування та самостійні заняття й участь у масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах.
      Щоб виховати здорову людину, здатну творчо підходити до вирішення покладених на неї завдань, треба піклуватися про це вже з початкової школи. І важливим аспектом у цьому є уроки фізкультури, оскільки в Україні склалася критична ситуація зі станом здоров'я підростаючого покоління. Переконаний, щоб змінити цю ситуацію, треба працювати творчо, по-новому; знаходити нові форми роботи та засоби педагогічної діяльності; виходити за межі відомого в практиці роботи вчителів. Треба досконало знати й донести до школярів, які фізичні вправи розвивають серцево-судинну та дихальну системи; які психічні й духовні якості розвиваються в процесі занять фізичними вправами.
      Для цього вивчаю дані особистості кожної дитини. Враховую як анатомо­фізіологічні, так і синсетивні особливості учнів. Використовую ефективні вправи для формування стопи, правильної постави, дихання. Даю консультації учням та батькам з питань оздоровлення, загартовування, правильного виконання фізичних вправ для підвищення рухової активності, розвитку сили та зміцнення здоров'я у вихідні дні та в період канікул. Систематично співпрацюю з батьками, повідомляю їм про рівень фізичної підготовленості дітей, враховуючи індивідуальні схильності школярів, умови та можливості занять фізичними вправами, спільно з батьками обираю оптимальні варіанти розвитку особистої фізичної культури дітей.
      Головним гальмом на шляху вдосконалення системи фізичного виховання є зміщення цілей навчання. Багато вчителів замість того, щоб спрямовувати свої уроки на гармонійний розвиток дітей і зміцнення здоров'я, орієнтують їх на виконання нормативів. Це не помилка, але, «видавлюючи» з дитини метри, секунди, бали, вони часто забувають, що вона передусім є особистістю з індивіду­альною орієнтацією організму.
      З огляду на це, моєю метою роботи над даною темою є створення умов для поліпшення фізичної підготовки учнів, розвитку сили, стану їхнього здоров'я, розкриття творчої особистості кожного школяра, підвищення інтересу до уроків фізичної культури.
      Основними завданнями в своїй педагогічній діяльності вважаю:
      • зміцнювати здоров'я та сприяти гармонійному розвитку дитини;
      • формувати свідоме ставлення до здоров'я як найвищої соціальної цінності;
      • сприяти фізичному розвитку дитини;
      • впроваджувати методичні підходи до фізичного виховання на основі принципу «рух назустріч природі»;
      • здійснювати моніторинг стану здоров'я учнів, рівня розвитку сили та фізкультурно-оздоровчої роботи;
      • оцінювати дитину з урахуванням діапазону реальних можливостей;
      • використовувати інноваційні здоров’язберігаючі освітні технології та особистісно-орієнтований підхід до навчання та виховання з метою підвищення інтересу до уроків фізичної культури.
      Набутий досвід дозволяє мені зробити висновок, що фізичне виховання має ґрунтуватися на розвитку загальної фізичної підготовки з одночасним удосконаленням природних нахилів дитини до певного виду спорту на основі принципу природовідповідності. Потребує перегляду ставлення до оцінки як засобу педагогічного оцінювання. Оцінка з фізичної культури — дуже тонкий інструмент, що впливає на психічний стан і соціальний статус учня. Її несправедливість особливо небезпечна, тому результати рухових тестів на уроці фізичної культури я оцінюю з урахуванням діапазону реальних можливостей пред­ставників кожного конституціонального типу. Така система оцінювання є ефективною, поліпшує психологічний та емоційний стан дитини, підвищує рівень самооцінки.
      Основною формою навчання та виховання в школі є урок. Найчастіше при проведенні уроків застосовую такі форми і методи:
      • колове тренування (тренування з використанням різного обладнання, спрямоване на розвиток всіх груп м`язів, шляхом послідовного виконання вправ із заданою кількістю повторів і фіксованим відпочинком між підходами );
      • рухливі ігри ( задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду);
      • робота в малих групах (використовується для вирішення складних завдань у тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи);
      • робота в парах (учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими);
      • метод аутогенного тренування ( метод психологічного розвантаження та зняття нервового навантаження шляхом частого повторення спеціальних оптимістично-мобілізуючих формул);
      • створення «ситуації успіху» (це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідком своєї фізичної, розумової праці чи моральної напруги);
      Велику увагу приділяю:
      • забезпеченню міжпредметних зв'язків як засобу реалізації компетентнісного підходу до фізичного виховання;
      • оцінка діяльності учня не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення;
      • узагальнення й систематизація матеріалів про досягнення учнів та їхніх батьків, учителів школи, власного прикладу з метою формування позитивного ставлення до фізичної культури і спорту.
      За останні роки популярності набуло застосування оздоровчих технологій, що використовуються з лікувально-профілактичною метою. Вчені Богініч О.Л., Левінець Н.В., Петрова Ж.Г. схиляються до тієї думки, що в повсякденному житті дитини варто використовувати різноманітні оздоровчі технології. Важливим у виборі оздоровчої технології, на думку вчених, є урахування індивідуального стану здоров’я вихованців та умов і можливостей навчального закладу. Урок з використанням фітнес-джгутів являє собою сучасний інноваційний та оздоровчий засіб фізичного виховання, що є простим у застосуванні та викликає велике психоемоційне задоволення дітей .
      Гумові петлі – складаються з 100% латексу, що вирішує оздоровчі завдання та застосовується для допомоги при виконанні силових вправ на перекладині, гімнастичних брусах, формування постави та розвитку сили.
      Вперше його почали використовувати американські лікарі як пристосування для фізичної реабілітації. Гумові петлі застосувала лікар-фізіотерапевт Сюзан Кляйн-Фогельбах для лікування хворих на церебральний параліч. А у 80-х р.р. її американська колега Джоан Позднер Мауер стала використовувати гумові петлі після травм опорно-рухового апарату.
      Вправи з гумовими петлями унікальні за механізмом дії на організм людини, вони викликають великий інтерес як у дітей, так і дорослих. Вправи з гумовими петлями володіють оздоровчим ефектом, який підтверджено досвідом роботи спеціалізованих корекційних та реабілітаційних медичних центрів Європи. За рахунок механічної вібрації та амортизаційної функції петлів при виконанні вправ покращується обмін речовин, кровообіг і мікродинаміка в міжхребцевих дисках; ці вправи впливають на хребет, суглоби, що сприяє профілактиці й корекції постави. Вправи з гумовими петлями сприяють розвитку рухових здібностей і підвищують емоційний фон занять, викликаючи позитивний настрій. Вправи з гумовими петлями доступні всім, незалежно від стану здоров'я, навіть людям, які страждають надмірною вагою та ін. На позитивному емоційному фоні швидше й ефективніше проходить процес навчання руховим умінням та навичкам.
      Вправи з гумовими петлями за своїм фізіологічним впливом сприяють лікуванню таких захворювань, як остеохондроз, сколіоз, неврастенія. Лікувальний ефект обумовлений біохімічними чинниками - це, насамперед, зміцнення м’язів розгиначів спини, які утримують хребет, міжхребцеві диски, суглоби та навколишні тканини.
      Використовуючи гумові петлі в роботі, ставлю перед собою такі цілі:
      - профілактика та корекція різних захворювань опорно-рухової системи;
      - розвиток рухових здібностей;
      -розвиток творчих здібностей.
      Отже, використання гумових петель сприяє зміцненню всіх м'язів тіла, створенню гарного м'язового корсету, профілактиці сколіозу, покращенню функціонування серцево-судинної та дихальної систем; поліпшенню кровопостачання хребта, суглобів і внутрішніх органів. Таким чином, заняття з гумовими петлями є різновидом оздоровчих технологій, інноваційним напрямком фізичного виховання та оздоровлення дітей, що поєднує в собі всі необхідні компоненти для гармонійного розвитку дитини.
      Другим із інноваційних підходів до організації уроків фізичного виховання, які я використовую, - це заняття із петлями ТRX. Цінність використання петель ТRX, які позитивно впливає на фізичний та психоемоційний стан учнів, полягає в тому, що ці заняття комплексно впливають на організм: зміцнюють усі м’язові групи, розвивають рухливість суглобів, сприяють підвищенню еластичності зв'язок і сухожиль, підвищують рівень розвитку аеробних можливостей, зміцнюють серцево-судинну й дихальну системи, розвивають м’язову силу, гнучкість, координацію рухів, сприяючи підвищенню рівня фізичної підготовленості, збагачують фонд рухових навиків. Оздоровчий ефект занять із петлями ТRX полягає в загально-фізіологічному впливі на організм, підвищенні обміну речовин, профілактиці захворювань серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату, корекції постави й покращенню психоемоційного стану, розвитку творчої активності.
      Один комплекс з петлями ТRX, як повного заняття, виконую з дітьми протягом п’яти занять. Деякі вправи, в міру їх засвоєння, змінюю, або ускладнюю. Складні вправи чергую з менш складними. При розподілі вправ, звертаю увагу на дозування фізичного навантаження.
      Щоб заняття з використанням петель ТRX були безпечними, виправляю дітей у техніці виконання вправ. Час від часу нагадую дітям про правильне положення тіла під час виконання всіх рухів:
      - тримати плечі розправленими, сідниці напруженими;
      - уникати перенапруги в колінах і суглобах;
      - уникати зайвого прогину спини;
      - нахилятись всім тілом;
      - працювати ногами, а не спиною.
      Заняття з петлями ТRX являє собою певний комплекс різноманітних вправ: біг на місті, стрибки, присідання, а також включає в себе й силові вправи, спрямовані на змінення м’язів, розвиток сили, гнучкості. При регулярних заняттях покращується фізична форма, загальний стан організму, розвивається сила і витривалість.
      Користь петель ТRX також полягає в збільшенні вентиляції легенів, яке призводить до того, що кисень починає надходити у великій кількості, відбувається активізація окисних і відновних процесів, так необхідних для налагодженої роботи жіночого і чоловічого організму. М’язам, які активно працюють при заняттях на петлях ТRX, необхідне збільшення припливу кисню, для цього серце починає частіше скорочуватися, щоб кровотік посилився. Дана дія стимулює збільшення вже існуючих капілярів, а також появу нових. Відбуваються зміни, які призводять до значного підвищення ефективності роботи всієї серцево-судинної системи: ефективність діяльності серцевого м’яза збільшується, капілярна мережа розростається, забезпечується зниження артеріального тиску, посилення венозного кровообігу, відповідно – знижується ризик виникнення різних серцевих захворювань.
      Очевидна користь петель ТRX є в поліпшенні роботи ендокринної системи, стимуляції діяльності гіпофіза й надниркових залоз, нормалізації водно-сольового, жирового, вуглеводного та білкового обміну в організмі.
      Сьогодні кожен юнак хоче мати атлетичну статуру та здоровий вигляд. Саме тому на уроках фізичної культури я використовую оздоровчу атлетичну гімнастику за системою Валентина Івановича Дікуля. Досвід цього видатного академіка медичних наук, доктора біологічних наук у своїй практиці я використовую дуже давно. Адже цей чоловік наперекір усім законам медицини, наперекір елементарній логіці підняв себе з інвалідного крісла вправами, які розробляв сам. Валентин Іванович довів, що нервові імпульси, які змушують м’язи рухатися, можуть проходити «окольними» нервовими волокнами. Якщо травмована одна ділянка, а інші здорові, вони беруть на себе її обов’язки. Тому дуже важливо за допомогою фізичних вправ зберегти рухову активність суглобів і м’язів. Валентин Дікуль довів, що м’язи можна змусити згадати рухи і примусити їх виконувати вправи знову. Академік довів, що вихід із найскладніших ситуацій завжди є. Та інколи цей шлях потребує багато часу. Якщо людина не впала духом, якщо в ній живуть віра та воля, то шлях, навіть найдовший, буде здоланий. Я неодноразово пересвідчувався, що слухаючи мої розповіді про наполегливість, прагнення жити та силу волі цієї людини, діти отримували натхнення, прагнення до здорового способу життя. Методику і систему вправ В.І.Дікуля, як він рекомендує, я починаю впроваджувати з дванадцяти років. Перші комплекси впав дуже прості і не потребують ніяких снарядів, крім гімнастичної палиці. Перший комплекс вправ учні виконують 5-6 неділь у 7 класі. Потім навантаження зростає і для цього знадобляться гумові амортизатори і дерев’яний брус. Наступний комплекс учні виконують 3-4 місяці у 8 класі. І так з кожним роком навантаження збільшується і вже в 11 класі учні виконують вправи з гантелями і штангами.
      Важливим аспектом фізичної підготовленості дітей є вміння регулювати темп власного дихання. Загальновідомо, що дихальний процес нерозривно пов'язаний з кровообігом, обміном речовин та енергією в організмі. Правильне дихання є чинником нормального функціонування адаптивних механізмів, регуляції рівнів працездатності.
      Особливу увагу приділяю роботі з дітьми, які за станом здоров'я віднесені до спеціальної медичної групи. Вони відвідують уроки та виконують спеціальні вправи, що розроблені згідно з їхніми діагнозами. Фізичне тренування й загартування організму дітей з відхиленням у стані здоров'я регулярно здійснюється на всіх етапах їхнього розвитку. Фізична культура сприяє не тільки повному одужуванню, а й функціональній та фізичній реабілітації, відновленню здоров'я.
      Поряд із загально розвивальними вправами застосовую спеціальні вправи: коригувальну, дихальну гімнастику, вправи на розслаблення, ігри на повітрі.
      На уроках з учнями цієї групи не можна включати:
      • елементи змагань (хто далі, хто швидше, складання контрольних нормативів);
      • вправи швидкісного характеру;
      • вправи силового та швидкісно-силового характеру;
      • вправи зі статичним напруженням.
      Такі вправи викликають задишку, швидке серцебиття і, нерідко, — прогресування захворювання та розвиток серцево-судинної недостатності, порушення діяльності центральної нервової системи. Отже, вправи повинні бути такими, які приносять насолоду, втіху, самовпевненість, добре самопочуття. Дітей з відхиленням у стані здоров'я вчу використовувати величезні резерви людського організму. На уроках я використовую комплекси лікувально-профілактичних вправ при захворюванні верхніх дихальних шляхів для дітей 10-14 років , лікувальну гімнастику при сколіозі 5-9 класи , комплекси вправ при плоскостопості для учнів 5-9 класів.
      Насамперед, слід змінити ставлення учнів до свого здоров'я та сформувати установку на тривале здорове життя, показати значення самої людини, її свідомості й мислення в досягненні гармонії між тілом і духом.
      Але для забезпечення фізичного розвитку та рухової підготовленості учнів одних уроків фізичної культури, передбачених навчальним планом, недостатньо. З метою підтримки високої працездатності організму потрібна щоденна м'язова робота. Отже, потрібні допоміжні форми фізичного виховання. Важливу роль у цьому відіграє позакласна фізкультурно-оздоровча робота.
      Цілеспрямоване фізичне виховання через раціональне поєднання урочних і позакласних форм занять, під час яких відбувається засвоєння основ фізичної культури та формування вмінь і навичок щодо організації самостійних занять фізичними вправами, дасть змогу забезпечити безперервне зростання показників фізичного розвитку й рухової підготовленості учнів та формування основ здорового способу життя.
      При організації позакласної роботи з фізичного виховання в школі ставлю завдання:
      - зміцнення здоров'я, загартування, підвищення працездатності учнів;
      - розвиток сили і корекція фізичних і рухових можливостей учнів;
      - удосконалення життєво важливих рухових навичок і вмінь, способів регуляції ру­хів, застосування їх у різних складних умовах;
      - формування звичок здорового способу життя, позитивного ставлення до фізичної культури, мотивів і цілей активної рухової діяльності;
      - сприяння засвоєнню необхідного мінімуму знань у галузі гігієни, медицини, фізичної культури та спорту;
      - розвиток емоційної сфери, вольових і моральних якостей, естетичне виховання;
      - розширення комунікативних можливостей учнів у процесі позакласних занять фізичними вправами, іграми та спортом;
      - виховання потреби в систематичних заняттях фізичними вправами, прагнення до фізичного вдосконалення.
      Характерною рисою позаурочних форм занять є їхня добровільність. Тому я намагаюсь піклуватися про те, аби викликати в учнів інтерес до занять. Це передусім власні досягнення, участь у змаганнях. Важливо, щоб кожен учень міг проявити себе незалежно від рівня своєї підготовленості.
      Залучаю учнів до проведення таких форм позакласної роботи:
      • фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня (фізкультурні хвилинки, фізкультпаузи, рухливі ігри на перервах);
      • загальношкільні фізкультурно-масові й спортивні заходи (спортивні свята, спартакіади, спортивні вечори, фізкультурні вікторини, Дні здоров`я );
      • заняття в фізкультурних гуртках, спортивних секціях;
      • система самостійних занять і домашніх завдань з фізичної культури;
      • система гігієнічних і загартовувальних процедур.
      Учні Заваллівського навчально-виховного об’єднання (Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів) беруть активну участь у районних і обласних змаганнях. Савчук Владислав став переможцем в обласних змаганнях з легкої атлети (штовхання ядра).
      Система фізичного виховання школярів в умовах сучасного навчального закладу повинна бути побудована таким чином, щоб фізичні вправи були доцільними не тільки з точки зору фізіологічної та функціональної, а й виховної та естетичної підготовки. Спираючись на це, різноманітні новітні технології фізичного вдосконалення, що включають різноманітні оздоровчі вправи (різновиди: гумові петлі, петлі TRX, дихальна гімнастика, лікувальна гімнастика тощо), які сприятимуть розвитку сили, формуванню в учнів правильної постави, гарної ходи та координації рухів.
      На мій погляд, саме оздоровча спрямованість фізичного виховання у поєднанні з інноваційними освітніми технологіями дозволить досягти очікуваного результату: сформувати гармонійно розвинену, конкурентоспроможну особистість, здатну до самореалізації. А це означає, що всі зусилля повинні бути спрямованими на благородну справу, заради якої варто жити.

Бібліографія

      1. Закон України «Про освіту»/Освіта, 1991р.
      2. Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим // Здоров’я та фізична культура. – 2005. – №2. – С. 1-4.
      3. Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. – 2006. – №8. – С. 1-6.
      4. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт. – укл.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002. – 136 с.
      5. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота,
А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
      6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.
      7. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М.: Народное образование, 1998.
      8. Словник основних термінів і понять з превентивного виховання/ Під заг. ред. доктора пед. наук, професора Оржеховської В.М. / ТзОВ “Терно-граф, Тернопіль. – 2007, – 200 с. – С 177-179.
      9. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе. – М.: АПК и ПРО, 2002. – 121 с.